- марудник
- -а, ч., розм.Те саме, що маруда.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
марудник
Смотреть что такое "марудник" в других словарях:
марудник — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
МАРУДИТЬ — зап., южн. медлить, мешкать, копаться; задерживать, мешать. | пск. дурачиться? ся, твер. лениво тянуться, нежиться со сна. Марудный, мешкотный, мешковатый, вялый, или косный. | Марудный, марудливый пск. шаловливый? Марудник муж. марудница жен.… … Толковый словарь Даля
вайло — розм. (неповоротка, незграбна людина), тюхтій, незграба, лантух, кендюх, тюлень, ведмідь, бурмило, бевзь, мамула, бамбула, (о)дороб(а)ло, кендюх, опудало, ґевал, макуха, рептух, ґерґепа, кваша, лемішка, розмазня, тютя, мачула, м яло, глевтяк (про … Словник синонімів української мови
маруда — розм. (людина, що все робить надто повільно, нудно), вайло, тюхтій, м яло, тихоплав, мамула, телепень, марудник … Словник синонімів української мови
ґрамола — ли, ч. Ол. Маруда, марудник, нудяр … Словник лемківскої говірки
мітренґа — ґы, ж. Ол. 1. Втрата часу, гаяння часу, запізнення перешкода в роботі; тяганина, морока. 2. Маруда, марудник, волоцюга (з поль. mitrega) … Словник лемківскої говірки
